Czy Grupa Wyszehradzka może mówić o energetyce jednym głosem? A może zastąpi ją inny twór?

15 лютого виповнилося 25 років, як була створена Вишеградська група – організація регіональної співпраці, що об’єднує Польщу, Чехію, Словаччину та Угорщину. У лютому 1991-го ці країни були об’єднані прагненням вступу до ЄС та НАТО, а що ж є мотором співпраці у рамках Вишеграду сьогодні?

15 лютого 1991-го року Польща, Угорщина та тоді ще Чехословаччина підписали угоду про створення Вишеградської групи. Метою цієї неформальної організації мала бути інтенсифікація співпраці між країнами Центрально-Східної Європи у справі розвитку демократичних структур заради вступу до ЄС. Від 2004-го усі учасники Вишеграду є членами Євросоюзу, а організація, втративши початковий стимул до розвитку, намагається знайти новий сенс існування. Відомим став Вишеградський фонд, який спонсорує дослідження молодих науковців. Регулярно проводяться спільні спортивні турніри. Проте до недавнього часу Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина радше не часто виступали одним фронтом на європейській арені.

Президент Польщі Анджей Дуда, який прийшов до влади минулого року, вбачає у співпраці в рамках Вишеградської групи пріоритетний напрямок польської закордонної політики. Його підтримує Кабмін Беати Шидло. Чим сьогодні для Варшави є Вишеградська група, та якими є польські очікування від партнерства з сусідами, – коментує Войцєх Якубік, головний редактор порталу BiznesAlert:

– Міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський згадував, що співпраця у рамках Вишеградської групи дозволила б ефективніше боротися за спільні інтереси в ЄС. Хоча, треба щиро визнати, перелік цих інтересів є обмеженим. Не всі країни Вишеграду можуть бути для нас партнерами у процесі боротьби за зміну кліматичної політики, яка б вдарила по польському гірництву. За певних умов країни Вишеградської групи могли б блокувати процес будівництва Nordstream 2 та інші російські енергетичні проекти, як шкодять регіону. Є потенціал для інтеграції у газовому та енергетичному секторі. Проте все це є умовним, адже політична реальність наразі інша: день після того, як Єврокомісія представила рішення у галузі енергетики, скеровані до усього нашого регіону, прем’єр Угорщини Віктор Орбан полетів до Москви, де хвалив співпрацю з Путіном та закликав знести санкції проти Росії. Отже, з одного боку маємо від Вишеградський країн багато сигналів про готовність співпраці, але як переходимо до рівня конкретної політики – зустрічаємо чимало перешкод.

На думку Войцєха Якубіка, ідея-фікс польського уряду про посилення співпраці у регіоні Центрально-Східної Європи – чи то Вишеград, чи то Міжмор’я – може мати успіх, тільки якщо повернутися до її джерел – антиросійської направленості. Натомість Угорщина та Словаччина не проти робити поступки Росії в замін за економічні дивіденди. На думку експерта, черговим лакмусовим папірцем для Вишеграду є позиція щодо продовження економічних санкцій проти Росії через роль Москви в розпаленні конфлікту на Донбасі:

– Зараз у ЄС діє дуже хиткий консенсус у справі збереження санкцій до 31 липня. Напевно, проросійські країни зроблять спробу санкції відмінити, незважаючи на те, що російські війська залишаються на терені України. Для деяких співпраця з Москвою виглядає привабливо, незалежно від того, що мають чергове підтвердження, ким є Путін, завдяки російській операції в Сирії. Польща ж виступає за спільну політику щодо Росії та збереження санкцій. І тут союзником Варшави є Ангела Меркель, а не Орбан чи Фіцо.

Source: Polskie Radio dla Zagranicy

Skomentuj

Wprowadź swoje dane lub kliknij jedną z tych ikon, aby się zalogować:

Logo WordPress.com

Komentujesz korzystając z konta WordPress.com. Wyloguj /  Zmień )

Zdjęcie na Google

Komentujesz korzystając z konta Google. Wyloguj /  Zmień )

Zdjęcie z Twittera

Komentujesz korzystając z konta Twitter. Wyloguj /  Zmień )

Zdjęcie na Facebooku

Komentujesz korzystając z konta Facebook. Wyloguj /  Zmień )

Połączenie z %s