ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ СЕКТОРІ

Ukraina - FlagaЧи є анексія Криму Росією сигналом про її готовність до нової, «гарячої» війни із Заходом? Напевно вона хотіла вкотре підтвердити кордони сфери свого впливу. На сьогодні існування ЄС і НАТО стримують її експансію на захід. В той же час її спокусливі бізнес-пропозиції окремим європейським країнам роблять це стримування не таким сильним. Тому, в основі регіональних інтеграційних ініціатив, як на приклад, т.з «Міжмор’я» (або, як його ще називають «Балто-чономорський союз»), повинні лежати конкретні контрпропозиції, які будуть нейтралізувати те, що пропонує Москва.

Центрально-східна Європа може буде разом, проте лише у разі, якщо визначить спільні інтереси для цього. Без них, співробітництво в рамках т.з. «Міжмор’я» буде зводитись просто окремих регіональних конкретних проектів.

Польська концепція «Міжмор’я» сформульована в міжвоєнний період мала антиросійське спрямування. Співробітництво між країнами Центрально-східної Європи повинно було зламати спільного ворога – Радянську Росію, як тоді казали, «по етнічних швах». Сьогодні, не зважаючи на те, що загроза зі Сходу повертається, її сприйняття в столицях ймовірного «Міжмор’я» є різною. Якщо в 20-ті і 30-ті роки минулого століття Радянська Росія мало що могла запропонувати країнам Центрально-східної Європи, то сьогодні РФ спокушає їх дешевими енергоносіями та інфраструктурними проектами. Шляхом зміцнення ділових зв’язків Москва обмежує поле політичної дії проти неї. Польщі, країнам Балтії і Україні, які виступають проти Кремля, до сих пір не вдалося запропонувати альтернативу російській пропозиції. Незаконна анексія Криму та військова агресія в Україні, мали наслідком політику санкцій Європейського Союзу і нарощування присутності НАТО на своїх східних флангах. Проте, це ніяк не означає, що систематична робота російської дипломатії та її бізнес-пропозиції членам ЄС, не порушують європейську солідарність.
На сьогодні в Центрально-східній Європі є два типи країн: країни, які критикують Росію за її дії щодо України через страх або примус, а також ті, хто робить це з точки зору реалізації своїх власних і регіональних інтересів. Серед першого і другого типу країн не має єдності – а відповідно і поглибленої співпраці, оскільки вони не об’єднані спільними інтересами. Сьогодні реалізація спільних інтересів може піти двома шляхами: або перестати критикувати Росію і повернутись до повноцінного економічного співробітництва з нею, або визнати її в якості загрози і реалізувати спільні проекти з метою протидії і нейтралізації її бізнес-планів. Прикладом обрання першого шляху є прийняття російських бізнес-пропозицій, яскравим прикладом яких є газопровід Nord Stream 2. Противагою цього є другий шлях, прикладом чого можуть бути такі контрпропозиції, як наприклад, т.з. «Норвезький коридор», газовий хаб на кордоні між Польщею і Україною, інтеграція ринків електроенергії та газу, а також більш широкий розвиток і диверсифікація енергетичного сектору ЄС, наприклад, через енергетичний проект «Одеса-Броди-Гданськ». І саме над реалізацією цього другого шляху повинні сьогодні працювати країни Центрально-східної Європи.

103059
Слід відмітити, що Росія це розуміє і не сидить склавши руки. На сьогодні відмічаються спроби зовнішнього втручання в проекти ЄС, спрямовані на зниження енергетичної залежності від Росії. Це призводить до зниження співпраці в рамках т.з. «Норвезького коридору», нових газопроводів, інфраструктурних проектів в регіоні і т.д. На щастя для країн Центрально-східної Європи, які найбільше вразливі до російського впливу в енергетичному секторі, на сьогодні існують Європейський союз і НАТО, які стоять на принциповій позиції щодо Росії та її спроб монополізувати європейський енергетичний ринок. ЄС тримає над даним регіоном парасолю антимонопольного регулювання, інтеграційних ініціатив і диверсифікації, а Альянс дбає про стійку безпеку.

103060
На вигляд приваблива російська пропозиція, створює сьогодні потребу формування контрпропозиції для неї, яку, наприклад, можуть забезпечити Польща і Україна. Спільне використання енергетичної інфраструктури обох країн може бути використане для створення ще одного енергетичного коридору під захистом Європейського Союзу і НАТО. Використовуючи польські СПГ-термінал і нафтопорт, т.з. «Норвезький коридор», а також завдяки проекту «Одеса-Броди-Гданськ» можна буде забезпечити реальну диверсифікацію постачання енергоносіїв в Європу. При цьому, слід наголосити, що обов’язковою умовою тут повинен бути не тільки договір з неросійською компанією, а й постачання неросійських енергоносіїв. Транспортна і зберігальна інфраструктура України може бути використана для створення спільного газового хабу, для якого українська сторона запропонувала назву «Східноєвропейський газовий хаб». Синергія польської та української інфраструктури може бути достатньою противагою для збалансування ринку Німеччини, який, завдяки газопроводу Nord Stream і в майбутньому, можливо, Nord Stream 2, буде головним каналом постачання газу з Росії.

Необхідною умовою для реалізації вищезазначених польсько-українських планів є забезпечення відкритості з боку української сторони і певні інвестиції – з польської. Польща також, може бути залучена в процес лібералізації українського газового і електроенергетичного сектора. Україна, в свою чергу, з її науковим потенціалом може бути взяти участь в інноваційних програмах, як, на приклад, електромобільність чи нові вугільні технології, і тим самим долучитись до процесу реіндустріалізациї Європи.

На сьогодні для реалізації вищезазначених проектів потрібні регулярні зустрічі господарюючих суб’єктів, які будуть проводитись під контролем обох країн. Вони можуть бути у вигляді регулярних засідань урядових і парламентських тематичних груп, а також інституціоналізоване співробітництво недержавних організацій. Якщо цього не буде проводитись, то незалежний від Росії енергетичний сектор, надалі залишатиметься нереалізованою мрією.

Source: Defence Express

Reklamy

Skomentuj

Wprowadź swoje dane lub kliknij jedną z tych ikon, aby się zalogować:

Logo WordPress.com

Komentujesz korzystając z konta WordPress.com. Wyloguj /  Zmień )

Zdjęcie na Google+

Komentujesz korzystając z konta Google+. Wyloguj /  Zmień )

Zdjęcie z Twittera

Komentujesz korzystając z konta Twitter. Wyloguj /  Zmień )

Zdjęcie na Facebooku

Komentujesz korzystając z konta Facebook. Wyloguj /  Zmień )

Connecting to %s